В Украине создано мощное нелетальное электромагнитное оружие

Как сообщило государственное предприятие Спецтехноекспорт  государственного концерна Укробронпром, предприятия оборонного комплекса Украины разработали и освоили производство электромагнитного оружия. Это оружие предназначено для поражения различных типов военных радиоэлектронных средств, в том числе систем энергопитания и систем передачи данных.

По принципу работы новая электромагнитное оружие создает мощное электромагнитное излучение, что приводит к выходу из строя радиоэлектронной аппаратуры, которая есть в составе вооружений и военной техники, или создает значительные препятствия ее штатному функционированию.

Электромагнитное оружие может эффективно применяться против стратегически важных целей противника, в том числе командных и административных центров, узлов связи, электростанций, объектов противовоздушной обороны и т.д. без риска нанесения вреда гражданскому населению.

Учитывая высокую наукоемкость и значительные финановые затраты, которые требовались для проведения разработки нового типа оружия,  Спецтехноэкспорт в 2014-2015 годах провёл работу по поиску иностранных партнеров, которые были готовы вложить деньги в украинскую разработку и заключил соглашение с оборонной компанией из Индии. Привлеченные иностранные средства были направлены на создание научно-технической документации и производство опытных образцов.

«Благодаря проведенной работе, украинские ученые и разработчики получили надлежащий уровень финансирования, что позволило им произвести новые знания и воплотить их в новые рентабельные продукты. Также, благодаря этому проекту, Украина присоединилась к закрытому клубу государств, работающих над созданием высокоэффективной электромагнитного оружия», — сообщил директор ГП ГХВП «Спецтехноэкспорт» Владислав Бельбас.
Такой тип вооружений использует только энергию электромагнитного излучения, поэтому его действие не имеет летального воздействия на людей, однако способно вывести из строя любую технику или объекты инфраструктуры, которые оснащены электронными системами. Электромагнитные боеприпасы могут быть размещены как на ракетных, так и авиационных носителях, включая беспилотные летательные аппараты.

В феврале 2019 предприятие «Спецтехноэкспорт» уже осуществило поставку в Индию первой партии нового типа оружия и проводит переговоры по поставкам дополнительной партии указанных изделий. В то же время, оборонные предприятия Украины готовы, в случае заинтересованности со стороны силовых структур и направления соответствующего заказа, развернуть серийное производство электромагнитного оружия для украинской армии.

Около 10% своего ежегодного дохода предприятие «Спецтехноэкспорт» получает от реализации научно-исследовательских проектов. В общем, в 2018 году предприятие выполнило внешнеэкономические контракты общей стоимостью $152600000 , что на 27% больше чем в 2017 году. При этом, в 2018 году было заключено 148 новых оборонных контрактов на рекордную за последние 5 лет сумму 282 500 000 долл. США. Значительный рост показали как экспортный, так и импортный направления работы предприятия.

Европарламент на дебатах по Крыму Украины решительно осудил его аннексию Россией и её агрессию в Чёрном и Азовском морях

В Европарламенте состоялись дебаты к 5-й годовщине оккупации и незаконной аннексии Крымского полуострова Украины. Присутствующие отметили, что права людей, в том числе коренного населения — все больше подвергаются давлению. Говорили и о рисках преобразования украинской территории в военную базу Кремля, о возрастающей агрессивности РФ в Чёрном и Азовском морях, о строительстве керченского моста без согласия Украины.

В борьбе с Россией — Украина не одна. На ее стороне — поддержка ЕС. С такого заявления начались дебаты в Европарламенте. В Страсбурге обсуждали последствия 5 лет незаконной оккупации Крыма. Россию называли нарушителем международного права и вором незаконно аннексированного полуострова.

«ЕС решительно поддерживает суверенитет Украины и ее территориальную целостность. Мы не признаем и не признаем это нарушение международного права. Российская агрессия в Керченском проливе — это еще одно следствие незаконной аннексии Крыма. ЕС требует от России немедленно освободить украинских моряков и судна. А также предоставить консулам доступ к политзаключенным и обеспечить им надлежащую медицинскую помощь «, — подчеркнул европейский комиссар по вопросам европейской политики соседства и переговоров по расширению Йоханнес Хан.

Следствием пятилетней российской оккупации Крыма стали регулярные нарушения на полуострове прав человека, в том числе коренного, крымскотатарского населения. Притеснений испытывают все, кто остался верен Украине.

«Крымских татар систематически преследуют. С этим коренное населения сталкивается не впервые. Сначала их хотел уничтожить царский режим. Затем масштабную депортацию начал Сталин. Теперь крымские татары на полуострове — в меньшинстве, их права постоянно нарушаются. Жители Крыма исчезают, их незаконно заключенных ‘ язнюють и арестовывают «, — напомнила депутат Европарламента от Польши Анна Фотиґа.

Не обошлось в Европарламенте и без «голоса Кремля». Пророссийский член французского «Национального фронта» Жан-Люк Шафгаузер начал защищать Путина — традиционно рассказывая о «родной гавани», в которую якобы вернулся Крым. В ответ пропагандисту напомнили о русских источниках финансирования его партии.

«Я ждал ваше выступление. Я слышал, как у вашего офиса разговаривали на русском. Вы действительно считаете свою позицию объективной, учитывая 10-млн кредит, который чешско-российский банк предоставил вашей партии? Знаете ли вы что-то о нарушении международного права? » — отметил евродепутат от Чехии Станислав Польчак.

Реакция Евросоюза на аннексию Крыма 5 лет назад не была достаточно решительной — согласились евродепутаты. И предупредили — Кремль пытается играть с Европой и ослабить ее защитные реакции. Тогда как полуостров — активно милитаризуется. Это ставит под угрозу всю мировую систему безопасности.

«Грузия, восток Украины, Крым — доказательства того, что РФ не задумывается, когда у нее есть возможность перекроить границы в ЕС. Мы должны действовать решительно, ведь все остальные мероприятия Кремль воспринимает как защиту. Хватит! Все это зашло слишком далеко. Мы заставим Россию покинуть оккупированные ею территории «, — акцентировал депутат Европарламента от Швеции Ясенко Селимович.

Члены Европарламента раз подчеркнули — ЕС не признавал и не признает незаконной аннексии. И этот вопрос должен оставаться на повестке дня до возвращения Украины ее территорий. Европа твердо стоять бок о бок с Киевом. Ведь Крым — это Украина.

Лидеры Евросоюза продемонстрировали поддержку Украины и Президента Порошенко

Можно считать, что состоялся успешный «выпускной экзамен» Президента Украины Петра Порошенка по внешней политике и перспективному планированию.

Как написала в своём Facebook-канале  первый вице-спикер Верховной Рады Украины Ирина Геращенко, в Брюсселе состоялся неформальный мини саммит Украина-ЕС. Уникальный формат, когда за столом собрались президент Украины Порошенко, президент Европейского Совета Д. Туск, президент Еврокомиссии Ж-К. Юнкер и председатель Европарламента А. Таяни.

Дипломатический протокол не позволяет лидерам Евросоюза сказать напрямую, но когда за десять дней до выборов Президента Украины вся верхушка Евросоюза  принимает Порошенко — это четкое послание, кого Евросоюз видит следующим Президентом Украины.

Февральские встречи Порошенко с Меркель и вице-президентом США — такой же сигнал.

Как евроинтегратор и как лидер в том числе дипломатии Пётр Порошенко — вне конкуренции с другими кандидатами. Он просто безальтернативный.

Мало кто из украинцев удивится, если когда-то увидит Петра Порошенка на посту Генерального секретаря НАТО или Президента Евросоюза или Генерального секретаря ООН.

Украинцы и французы разрабатывают средства РЭБ

«Научно-производственный комплекс» Искра «, входящей в состав государственного концерна» Укроборонпром «, в этом году планирует запустить совместное с французской компанией Thales производство средств радиоэлектронной борьбы (РЭБ), а также с еще одной зарубежной компанией будет создавать новый образец многофункциональной станции.

Об этом сообщил директор «Научно-производственный комплекс« Искра »Юрий Пащенко — передает unian.ua.

«В этом году предприятие освоило новое направление — контрбатарейная радары. Сейчас идут госиспытания и полным ходом идет подготовка к серийному производству. Также с нами сотрудничает в области средств радиоэлектронной борьбы французская компания Thales. Мы ожидаем, что в этом году мы будем иметь общее производство современных образцов, которые по своим тактико-техническим характеристикам превышают многие существующие », — сказал он.

Пащенко отметил, что наладить работу по разработке средств РЭБ удалось благодаря конструкторам с предприятия «Топаз».

«Мы освоили новое направление — средства радиоэлектронной борьбы. Для этого мы взяли на работу конструкторов, который приехали с оккупированной территории с предприятия «Топаз». Обеспечили их жильем и достойной зарплатой », — подчеркнул он.

Пащенко сообщил, что предприятие «Искра» наладило сотрудничество с еще одной зарубежной компанией по контрбатарейным радарам.

«По контрбатарейным радарам у нас есть сотрудничество с мировым гигантом, объемы продаж военной техники которого превышает в четыре раза все объемы украинской военной промышленности. Наш аванпроект, который мы предложили для разработки, они приняли. Поэтому будем вместе создавать новый образец контрбатарейная средства и обзорной радиолокационной станции. Так называемой функциональной станции », — отметил он.

Украинцы становятся сами собой и возрождают высокотехнологичное военное производство в мировой кооперации. Это нужно не против РФ, а прежде всего для защиты Украины

Источник

Поездка Бойка и Медведчука в Москву перед выборами президента Украины

В украинских соцмедиа вызвала бурную негативную реакцию поездка украинских политиков и бизнесменов Бойка и Медведчука в Москву на унизительную встречу-прошение в стиле как пишут: «два «холопа» приехали к своим «баринам» в Москву».

Авторитет Бойко и Медведчука в Украине крайне низок, в том числе в сфере газового бизнеса и грубой пророссийской антиукраинской политики Медведчука и его кумовства с Путиным.

Многие указывают, что в случае если бы Бойко и Медведчук пришли к власти «с помощью инопланетян», то их снесла бы волна народного гнева в течение суток. Особо возмутительно, что эти два бизнесмена-политика говорят от имени народа и нагло врут про Украину в эфире агрессора, понимая, что их будут цитировать. Военных очень возмутило, что Бойко и Медведчук, виноватые в агрессии РФ против Украины, даже не вспомнили про 10000 погибших украинских военных в результате подлого военного нападения РФ на Украину.
Не только Путин, но и Медведев с Миллером демонстрируют полное непонимание правил и возможностей построения добрососедских отношений с соседней Украиной и другими странами.

А Евросоюзу жизненно выгодно прекратить и не допустить в перспективе российский газовый шантаж, принять Украину в НАТО и в Евросоюз — не против РФ, а для обеспечения геополитической стабильности, обеспечения условий для мира и процветания всех стран в Евразии и Евро-атлантическом пространстве.

Дополнительные сведения

Поездка активизировала внимание к Виктору Медведчуку. По мнению оперативных работников советского времени, Медведчук был завербован для сотрудничества с КГБ и поэтому был рекомендован КГБ и назначен от государства защищать интересы советского (украинского) поэта и правозащитника («диссидента») Василия Стуса в 1980 году. Медведчук  получил негативную оценку от подзащитного Стуса, который был осуждён за «Антисоветскую деятельность и пропаганду». В результате Василий Стус умер в тюремном карцере советского концлагеря лагеря особого режима ВС-389/36 (Россия) 4 сентября 1985 года. После обретения Украиной независимости, Виктор Медведчук был назначен в 2003 году руководителем Администрации Президента Украины (АПУ) Леонида Кучмы, а «крёстным отцом» его дочери стал Владимир Путин, что легализовало их отношения. Перед приездом Медведчука в Москву, Путин дистанцировался от Медведева и подчеркнул, что Медведчук более близок к Медведеву. Многие считают, что в годы работы Медведчука главой Администрации АПУ Путин возможно, легализировал сним свои отношения как с агентом.

Стус без захисту: ведмежа послуга Медведчука — Українська правда Після смерті Стуса Віктора Медведчук очолив адміністрацію президента Леоніда Кучми, згодом він став кумом президента Російської Федерації …

SIPRI (Стокгольмский институт стратегических исследований) должен прекратить обман клиентов

Представители России продолжают изощрённо и скрытно дезинформировать мировую общественность через международные организации. Вероятным примером есть использование российского влияния на авторитетный Стокгольмский международный  институт исследования проблем мира SIPRI (Stockholm International Peace Research Institute) через важного заместителя директора SIPRI В. Барановского из РФ, который в SIPRI представляет российский IMEMO, ИМЕМО  — «Институт мировой экономики и международных отношений». Полное название российского ИМЕМО — «Федеральное государственное бюджетное учреждение науки «Национальный исследовательский институт мировой экономики и международных отношений имени Е.М. Примакова». Часто используют сокращение ИМЕМО РАН (Российской академии наук). ИМЕМО расположен в Москве и создан на основе  созданного при Сталине в 1924 году советского Института мирового хозяйства и мировой политики.  Особенно активизировалась российская дезинформирующая пропаганда накануне президентских выборов в Украине. По принципу «ищите кому выгодно», наиболее вероятно, что дезинформацию реализует через SIPRI с помощью РФ-бюджета ИМЕМО РАН.

Примеры пророссийской дезинформации SIPRI

11 марта SIPRI опубликовал пресс-релиз с анализом последних тенденций в сфере мировой торговли вооружением и продукцией двойного назначения. Отчет содержит сводную таблицу, с неожиданной ошибочной статистикой, что якобы Российская Федерация (в отчёте ошибочно с точки зрения аналитики написано Russia) является вторым после Китая импортером военной продукции из Украины.  Аналитики SIPRI ошибочно составили таблицу, что будто в 2014-2018 году в Российскую Федерацию Украина поставила почти четверть (23%) своего военного экспорта.

После такого обмана SIPRI своих клиентов, уже в текстовой части отчета, утверждается обратное — торговля прекратилась после начала войны между двумя странами в марте 2014 года.

Пресс-служба «Укроборонпрома» через неделю, 18 марта, дала сообщение, где опровергает информацию шведских исследователей.

В отчетном периоде 2014-2018 годов, выбранном SIPRI, Украина поставляла турбореактивные двигатели АИ-222, которые устанавливаются на российские учебно-боевые самолеты Як-130. Производителем двигателей является частное запорожское ОАО «Мотор-Сич», которое не является участником ДК «Укроборонпром». Контракты на поставки двигателей были заключены в 2006 году, а поставки происходили в 2009-2014 гг.

В примечаниях к исследованию отмечается, что, скорее всего, двигатели поставлялись до 2014 года, когда ввели запрет на экспорт вооружений и военной техники в РФ. Исследователи SIPRI делают предположение, что после 2014-го указанные двигатели могли изготавливаться российской стороной самостоятельно.

Другая украинская продукция, которая якобы поставлялась в РФ, — это самолеты Ан-140-100 и Ан-148-100Е. Эксперты SIPRI отмечают, что выполнение этих контрактов было прекращено в 2014-м, после запрета экспорта в РФ. Кроме того, самолеты Ан-140 и Ан-148 производились в России по лицензии, предоставленной ГП «Антонов». Поэтому SIPRI рассматривает их как импорт из Украины, поскольку существует юридический договор, заключенный между сторонами.

Среди перечня продукции, которая традиционно поставлялась в РФ, является корабельные газотурбинные установки ДС-71 производства николаевского ГП «НПК» Заря «-» Машпроект «. Такими двигателями оснащены три российские фрегаты проекта 11356. Поставка была осуществлена ​​до запрета экспорта ВВТ в РФ.

Также следует учитывать, что дата поставки двигателей и силовых установок определяется экспертами SIPRI после завершения изготовления тех или иных образцов военной техники и вооружения уже российскими производителями и передачи самолетов и кораблей в Вооруженные силы РФ, а не реальным моментом поставки отдельных комплектующих. Поэтому двигатели или силовые установки техники могли поставляться до 2014 года, однако в исследовании они отражены, как поставки более позднего периода.

Согласно решению СНБО Украины «О мерах по совершенствованию государственной военно-технической политики», введенного в действие Указом Президента Украины от 27.08.2014 г. №691 /2014, экспорт в РФ товаров военного назначения и двойного использования прекращён. Исключение составляет только космическая техника, используемая для исследований космоса в мирных целях.

Таким образом, украинский экспорт  вооружений и товаров двойного назначения в РФ в 2014-2018 годах является абсолютно виртуальным и появился в табличке SIPRI только по одной причине — ошибочности методики анализа украинского экспорта. Ведь аналитики заключали ее на основе открытых данных о подписанных договорах в предыдущие периоды. Поэтому никоим образом не учли фактическую реальность, в которой соглашения между Украиной и РФ были сорваны из-за агрессии и последующего разрыва экономических отношений. Кроме того, в военный экспорт аналитики SIPRI внесли и продукцию гражданского авиастроения. В целом список SIPRI не имеет ни одной позиции оружейного экспорта Украины в РФ.

Объяснение этих недостатков методики SIPRI уже давались в предыдущие годы, но в SIPRI не спешат с исправлением недостатков и продолжают вводить в заблуждение своих клиентов. Вероятно это происходит потому, что SIPRI по многим вопросам является трибуной   российского федерального  государственного бюджетного учреждения науки «Национальный исследовательский институт мировой экономики и международных отношений имени Е. М. Примакова. К сожалению, этот факт выпадает из сферы знаний многих мировой общественности, международных аналитиков  и руководства многих стран. Фактически SIPRI, как и многие другие международные информационные организации уже давно является средством скрытой российской пропаганды и дезинформации. SIPRI финансируется с помощью грантов, выделяемых в основном шведским правительством. Также SIPRI ищет финансовую поддержку у других организаций и независимых фондов.

От дезинформации SIPRI страдает весь мир и это нужно изменить. Для этого нужно запретить финансирование международных аналитических организаций из российского бюджета и иных российских структур или прямо это указывать в отчётных материалах.

Больше читайте, например в таких статьях:

З 2014 РОКУ «УКРОБОРОНПРОМ» НЕ ЕКСПОРТУЄ ОВТ ДО РФ. ІНФОРМАЦІЯ SIPRI Є НЕКОРЕКТНОЮ

УКРАЇНА НЕ ПРОДАЄ ЗБРОЮ РФ, АБО ЧОМУ ДАНІ SIPRI НІКЧЕМНІ

Министр обороны Канады осудил российскую оккупацию Крымского полуострова Украины

Министр обороны Канады Harjit Sajjan в своём канале @HarjitSajjan в Twitter  отметил, что канадская поддержка Украины является непоколебимой.

«Во время пятой годовщины российского вторжения и постоянной оккупации Крыма, мы стоим с украинским народом против российской агрессии, поскольку они работают над тем, чтобы усилить безопасность и стабильность Украины», — отметил министр обороны Канады.

В ответном телефонном звонке и разговоре с хорошим другом Украины, министром обороны Канады, министр обороны Украины Степан Полторак  выразил благодарность Канаде за принятие решения о расширении миссии военного обучения и для общей поддержки на международной арене #StrongerTogether .

Необходимо ответить, что скорейшее принятие Украины в #NATO #EU впервые за последние тысячи лет позволит установить геополитическое равновесие в Европе и в Евразии, — обеспечит условия для стабильного развития и процветания на длительную перспективу. Для этого также целесообразно трансформировать Евросоюз в Евро-Атлантический сырьевой и технологический союз.

См. также:

Уряд Канади передав українським військовим технічну допомогу – понад півсотні автомобілів Ford (56 автомобілів «Форд» різних модифікацій 2018 року випуску передали Україні представники військово-тренувальної місії Збройних сил Канади «Операція UNIFIRE»)

Ставропольский край: трагедия федерализации в Российской Федерации

В 2013 году, в результате федерализации, каждая пятая славянская семья в Ставропольском крае «сидит на чемоданах» — это следует из российских региональных научных исследований, см. видео.

Этнические русские жители Ставрополья давно уже открытом текстом говорят о том, как накаляется атмосфера в регионе. Однако власть оставалась глуха и равнодушна к этим, по сути, крикам о помощи. Вот выдержки из поста некой Emilie, русской жительницы Ставропольского края, которая не относит себя к националистам: «Когда не так давно Ставропольский край вместе со всеми кавказскими республиками был объединен в Северо-Кавказский федеральный округ с центром в Пятигорске, все мы (ставропольчане) были в шоке. Мы прекрасно поняли, что это значит — что теперь в Ставропольский край приедут чеченцы и здесь обоснуются. Я думаю, что наше правительство тоже прекрасно это понимало, когда принимало такое решение…
Теперь выйти на улицу стало страшно не только вечером в Кисловодске, но и днем по всем Кавминводам. Чеченцы ведут себя так, будто они здесь хозяева, и им невозможно теперь противопоставить совершенно ничего, потому что ведут они себя так с санкции нашего ненаглядного правительства. Конечно, нам все понятно — скоро олимпиада в Сочи, на Кавказе не должны стрелять, взрывать и т. д., иначе к нам никто не поедет. Поэтому чеченцам дали в распоряжение то, о чем они давно мечтали — Ставропольский край. Они, что называется, дорвались. Конечно, взрывать они тут ничего больше не будут — зачем? Но если с армянами, греками и прочими ужиться было можно, то с чеченцами предпочитают не связываться не только русские, но и остальные кавказские народы… А наше правительство, прекрасно зная все это, дало им карт-бланш. Теперь они могут делать у нас все, что хотят, и это с разрешения правительства, так что с этим сделать теперь ничего невозможно. Нами откупились…»

Сплошь и рядом возникают конфликты по земельному вопросу. Дагестанские чабаны, расселившиеся на ставропольских землях, заводят большие кошары по 300-400 овец. Понемногу они осваиваются, заручаются негласной поддержкой власти, начинают вести себя как хозяева. Позволяют себе пасти свой скот на паевых землях местных жителей. На замечания местных не реагируют. Не раз уже бывало, что казаки расстреливали скот, вытаптывающий их землю. Доходило до поножовщины со смертельным исходом. Но это пока цветочки. Если региональная власть по-прежнему будет закрывать глаза на происходящее, конфликты могут вспыхнуть совсем на другом уровне.

Путин, Медведев и Лавров не имеют интеллектуального и морального права никого учить. Не нужно использовать донских и кубанских казаков, а также чеченцев, данестанцев и другие народы окраин как своё «пушечное мясо»

Танковый завод имени Малышева в Украине обновляет станки для выпуска двигателей

Украинцы ищут и находят поставщиков самых современных эффективных роботизированных станков с цифровым программным управлением для производства.

Государственное предприятие «Завод имени В.А. Малышева », входящее в состав ГП «Укроборонпром», в рамках стратегической государственной программы продолжается обновление и модернизацию производственного оборудования.

Среди последних важных поступлений — высокопроизводительные станки и координатно-измерительная машина, которые недавно получил «Агрегатный завод» —  филиал госпредприятия «Завод имени В.А. Малышева».

Новое оборудование позволит осовременить производственный процесс и сделать его более качественным. Высокоточные станки будут привлечены в производство деталей для двигателей боевых машин. Новое оборудование универсальное, оно имеет высокую производительность и позволит обеспечить выполнение ряда важных операций. Это позволит существенно ускорить производство, сэкономит время и позволит изготавливать необходимые детали с точностью в доли микрона.

Кроме того, на смену устаревшему оборудованию «Агрегатный завод» получил координатно-измерительную машину. На этом оборудовании проводится точное измерение деталей, и благодаря технической обновке агрегатный завод сможет значительно улучшить точность и качество их изготовления.

Чтобы работать на новом оборудовании, необходимо обладать специальными навыками и знаниями. Поэтому для выполнения задач на новом устройстве на работу приняты специалисты, которые уже имеют опыт работы с цифровыми высокоточными станками. Сейчас они проходят дополнительное обучение и овладевают новым оборудованием, на котором будут работать.

В ближайшее время на ГП «Завод имени В.А. Малышева» ожидается очередная партия нового оборудования.

Многие европейские поставщики зависимы от РФ и могут отказываться от поставки оборудования для военной промышленности Украины. Поэтому выбор японских поставщиков с более эффективным оборудованием может оказаться хорошим, эффективным выбором.

Командующий ООС Наев про отражение нападений российских гибридных оккупационных сил на Донбассе (укр.)

Командувач ООС генерал Сергій Наєв: «Основні зміни в ООС полягають у тому, що ми більше не миримося з безкарними обстрілами наших позицій».

В інформпросторі були повідомлення про успішне використання нової української зброї «Стугна» різними підрозділами. Як відбувався процес навчання? Які були складнощі? Чи стане «Стугна» ще одним постійним інструментом для запобігання ескалації конфлікту?

— Сьогодні в Збройних Силах успішно реалізується стратегія переозброєння механізованих і мотопіхотних бригад, щоб кожна з них мала сучасні протитанкові ракетні комплекси. Підрозділи мають сучасні вітчизняні протитанкові засоби, які ефективно використовуються в бойових умовах. Багато уваги приділяється забезпеченню їх тепловізійними прицілами, антиснайперськими комплексами, станція­­ми радіоелектронної боротьби та безпілотними літальними апаратами для здійснення аеророзвідки та координування вогню. Загалом уся техніка, що стоїть на озброєнні, здатна виконувати завдання за призначенням, зокрема із застосуванням нових тактичних засобів. Що стосується навчання, то до нас, в зону бойових дій, потрапляють уже підготовлені фахівці, які проходять вишкіл у 184-му навчальному центрі Національної академії Сухопутних військ, зокрема в школі підготовки операторів протитанкових ракетних комплексів. А в нас вони вже доводять свою профпридатність на практиці, знищуючи ворожу військову техніку та укріплення. І ви маєте рацію: це та інше новітнє озброєння є хорошим аргументом для якомога швидшого завершення бойових дій.

Однак треба зазначити, що ситуація в районі проведення ООС загострилася. Сталося це з ініціативи ворога, який від початку року дуже активно почав застосовувати протитанкові ракетні комплекси, перейшов до масованого використання мінометів. Кілька днів тому противник застосував коригований снаряд «Краснополь», який виробляється лише в РФ. Це зумовлено прагненням російських окупантів дестабілізувати ситуацію в районі проведення ООС і показати світові нібито їхню спроможність диктувати свої умови. Проте Об’єднані сили мають новітню українську зброю, протитанкові ракетні комплекси, які знищили ті ворожі цілі, що створили небезпеку для наших воїнів. Про ефективність української зброї судіть самі: наші ПТРК нещодавно здійснили чотири пуски, результат — чотири знищені цілі. То як, ефективна зброя чи ні?

Які ще новітні види озброєння отримала армія останнім часом?

— За інформацією розвідки, ворог активно готує свої артилерійські підрозділи: один раз на тиждень під керівництвом російських кураторів здійснюється підготовка артилерійських і мінометних підрозділів окупаційних військ. Виводяться пункти управління, на позиції висуваються артилерійські та мінометні підрозділи й відпрацьовуються вогневі завдання. Нам відомі їхні дії, ми не стоїмо на місці, постійно ведемо вогонь у відповідь. І результати є, про що ми інформуємо на офіційній сторінці Об’єднаних сил. Крім того, передбачаючи надалі можливість масованого застосування важкої ствольної артилерії, в ОС вживаються заходи з підготовки власних артилеристів. Ми використовуємо безпілотні літальні апарати, системи, які зменшують час передачі команд управління на ведення артилерійського вогню та обслуговування стрільб. Усе це є розробкою українського оборонного комплексу, і ми завжди готові дати адекватну відповідь.

Ви особисто приймаєте звіти про випробування нового озброєння. Які відчуття у вас виникають?

— Звичайно, гордість за своїх бійців, які добре підготовлені. А ще те, що противника можна й треба бити. Навіть під впливом тієї російської пропаганди, яка тисне на їхню свідомість, вороги змушені визнавати перевагу українського оборонного комплексу, а також протитанкових ракетних комплексів, які випускаються в Україні. Вони справді бояться, бо є кого й чого боятися.

Скоро вибори президента України. Чи матимуть змогу проголосувати військовослужбовці, які перебувають у зоні ООС? 

— Так, звичайно, військовослужбовці Об’єднаних сил, як і всі громадяни України, матимуть змогу скористатися своїм конституційним правом і проголосувати на виборах президента. На території військових частин ведеться робота зі створення спеціальних виборчих дільниць для військовослужбовців. Вони голосуватимуть на правах звичайних громадян України за своїми паспортами. А командири всіх рівнів та їхні заступники з морально-психологічного забезпечення нададуть їм можливість безперешкодно виконати свій громадянський обов’язок. Тобто всі ті військовослужбовці, які, приміром, не залучені у складі чергових сил чи до бойового чергування зранку, голосуватимуть у першій половині дня, решта — по обіді.  Підготовка до проведення у з’єднаннях, військових частинах та окремих підрозділах виборів президента України триває вже понад місяць. Для цього налагоджено взаємодію з місцевими та державними органами влади. Місця, де відбуватиметься голосування особового складу, вже визначено, організовано взаємодію з ОВК із питань складання списків виборців, утворення дільничних комісій.

Чи ведеться якась спеціальна агітація серед військових? 

— Жодної спеціальної агітації для військовослужбовців ООС не передбачено, тому вона й не проводиться. У нас усі бійці добре освічені, це не діти, тому вони здатні самостійно прийняти рішення.

Чи не прогнозуєте ескалації конфлікту з боку Росії для перешкоджання проведенню виборів на території Донеччини та Луганщини?

— Це питання риторичне. Усі українці вже зрозуміли, наскільки непередбачувано, нечесно й нечисто може діяти країна-агресор. Відомо, що і на державні та релігійні свята в Україні, і тим більше тоді, коли в нашій державі відбуваються якісь політичні процеси, Росія часто посилює натиск на Україну, а її окупаційні війська — вогневий вплив на позиції Об’єднаних сил. Поживемо — побачимо, ми ж із вами не провидці, не екстрасенси! Одне можу сказати точно: виборче право військовослужбовців буде забезпечено, і голосування жодним чином не вплине ні на бойову готовність військ, ні на утримання займаних позицій.

Нещодавно трапився прикрий випадок, коли через влаштовану бойовиками провокацію вночі між КПВВ залишилося близько 50 осіб. Тоді ви дозволили провести перевірку та пропустити людей на вільну територію. Чи часто бувають такі провокації та як їм можна запобігти? 

— Представники російсько-окупаційних військ своїми зухвалими діями чинять перешкоди цивільним громадянам, через що люди стоять у довжелезних чергах перед їхніми блокпостами й годинами проходять так званий контроль. Окрім того, російські най­манці створюють «поривчастий» рух транспортних засобів, коли протягом доби й особливо перед закінченням роботи на КПВВ збирається чимала кількість автомобілів, а потім, перед самим закриттям, їх одночасно випускають.

Командування Об’єднаних сил, розуміючи, що таким чином громадяни наражаються на потенційну небезпеку, бо перебувають у темний час доби в так званій сірій зоні, не раз ухвалювало рішення про продовження роботи контрольних пунктів в’їзду-виїзду та пропуск людей на контрольовану територію. Але росіяни нехтують не тільки життям і здоров’ям українців, а й нормами міжнародного гуманітарного права. Адже відповідно до вимог Женевської конвенції під час окупації території агресор, у цьому випадку Російська Федерація, є цілком відповідальним за життя та гуманітарне забезпечення населення, яке на ній проживає. З початку року російська окупаційна адміністрація в районі лінії розмежування 28 разів порушила встановлений режим роботи дорожніх коридорів, направляючи громадян до КПВВ після закінчення часу їхньої роботи. У всіх випадках командування Об’єднаних сил продовжувало роботу контрольних пунктів, щоб гарантувати безпеку громадян, які перебували в темний час доби у так званій сірій зоні. Таким чином прикордонники додатково оформили й пропустили через лінію розмежування 1644 особи.

Який передбачено алгоритм дій, якщо на КПВВ оголошують «червоний режим»? 

— «Червоний режим» на КПВВ оголошується за рішенням командувача Об’єднаних сил у разі порушення противником режиму припинення вогню, що становить реальну загрозу для життя та здоров’я людей, які перетинають лінію розмежування. Цивільне населення, яке перебуває на КПВВ, негайно евакуюється, а дорожній коридор прикривають підрозділи Об’єднаних сил. При цьому під’їзні шляхи до КПВВ блокуються з метою недопущення мирних громадян у зону небезпеки. Крім того, про будь-які зміни в режимі функціонування КПВВ негайно повідомляється на офіційній сторінці Об’єднаних сил у Facebook.

На який термін зазвичай оголошується такий режим? 

— Найдовше він тривав три доби, але зазвичай він скасовується впродовж однієї доби, коли ситуація стабілізується.

Які зміни у війську сталися хоча б порівняно з 2015–2016 роками? 

— Відмінності порівняно з 2015–2016 роками і тим паче більш раннім періодом, звичайно, є. По-перше, якісно змінилися як самі військовослужбовці, так і техніка та озброєння. Українська армія наприкінці зими 2019-го — це зовсім не те військо, яке було п’ять або навіть три роки тому. Ми не стоїмо на місці, постійно вдосконалюємось. Адже противник повсякчас змінює тактику й стратегію своїх дій.

Нині в нас достатньо сил і засобів, щоб адекватно реагувати на будь-які спроби агресора змінити ситуацію на власну користь. Також чимало змінилося відтоді, як керівництво операцією зі стримування та відсічі збройній агресії РФ було доручено військовим. Адже на сьогодні як правоохоронні органи, так і інші формування перебувають під єдиним керівництвом. Тобто силовий блок готовий будь-якої миті адекватно реагувати на зміну обставин, і це значний позитив. Основні зміни полягають у тому, що ми більше не миримося з безкарними обстрілами наших позицій, у чому противник уже не раз переконався.

А що ще хотілося б змінити? Чи готова армія до кардинальних перетворень в умовах воєнного конфлікту? Які зміни, на ваш погляд, реальні, а які не на часі? 

— Чи потрібні й чи можливі зміни в армії, яка веде бойові дії, — питання непросте. Дивлячись які. Якщо йдеться про покращення матеріально-технічного, грошового та іншого забезпечення, то, безумовно, це зробить армію сильнішою, ще більше мотивує військовослужбовців. А якщо говорити про якусь докорінну перебудову всієї військової системи, то, звичайно, це може зашкодити. Під час ведення бойових дій усі реформи потрібно запроваджувати зважено та помірковано. Але без них ніяк. Ми вже знаємо, які наслідки мало те, що армія була фактично кинута напризволяще впродовж більшої частини новітньої історії України, коли її не сприймали серйозно, фінансували за залишковим принципом, і чого це нам коштувало у важкий 2014 рік.

Що планується змінити, щоб запобігти відпливу досвідчених бійців? 

— Людина служить у війську не лише тоді, коли вважає це своїм покликанням. Її ще потрібно зацікавити. І матеріально, і морально. Звичайно, не всі можуть воювати лише на патріотизмі, коли в сім’ї немає ані даху над головою, ані пристойних умов для життя загалом. Тому матеріальний бік справи вкрай важливий. Дуже добре, що сьогодні для військовослужбовців-контрактників по всій країні будують сучасні комфортабельні гуртожитки. Як і те, що нарешті їм підвищили рівень грошового забезпечення, довівши солдатську зарплату хоча б до середньої по країні. Попереду, звичайно, багато роботи, але реформи не зупиняються, справа не стоїть на місці. Ще один фактор — інтерес. Якщо військовослужбовець місяцями сидітиме в пункті постійної дислокації й займатиметься здебільшого прибиранням території, то навіщо йому така служба? А коли ведеться бойова підготовка, військовий повсякчас вчиться чогось нового, цікавого для нього як для чоловіка, воїна, тоді й служба в радість. Адже багато солдатів, які звільняються з армії, біжить саме від соціального фактора та рутини. Останніми роками вони стають уже не такими вирішальними, адже і грошове забезпечення зростає, і служба, принаймні в частинах та підрозділах, що належать до складу Об’єднаних сил, насичена й цікава. Та й загалом у ЗСУ вже кілька років не припиняються заходи з бойової підготовки, тому ті, хто прийшов в армію на «чоловічу роботу», мають бути задоволені.

Чи можна сказати, що армійська кар’єра сьогодні розвивається набагато швидше, бо в боях військові набувають досвіду?

— Частково так. Справді, під час ведення активних бойових дій кар’єрне зростання стрімкіше. Якщо в мирний час офіцер міг роками рости від командира взводу до командира роти, то в особливий період усе відбувається швидше. Сьогодні молодий лейтенант прийшов у бригаду з військового інституту й отримав у командування взвод, а вже завтра проявив себе й командує ротою. Але не слід забувати, що одна справа — мужність та героїзм військовослужбовця й дещо інша — набуття необхідного досвіду, дозрівання до того чи іншого підвищення.

Чи працює армія як соціальний ліфт для жителів Донбасу і загалом в Україні? Що цьому сприяє, а що, навпаки, перешкоджає?

— Звичайно, твердження про те, що армія є своєрідним соціальним ліфтом для багатьох українців, зокрема й жителів Донбасу, певною мірою справедливе і має право на існування. Адже чимало людей підписує контракт і йде захищати Вітчизну, тому що в армії більше стабільності та й рівень забезпечення вищий порівняно з тим, що вони бачать довкола. І водночас у важкий для країни період багато забезпечених українців залишили свій бізнес і стали до лав захисників, і тоді це твердження вже не здається аксіомою. Для багатьох військо — це можливість бути корисним для своєї країни, захистити її та свою сім’ю. Тому я переконаний, що армія аж ніяк не є соціальним ліфтом. Для уродженців, скажімо, Донбасу, де протягом останніх десятиліть і особливо останніх років закрилося багато підприємств і працевлаштування є більшою проблемою, ніж у деяких інших регіонах, служба у війську є прекрасним варіантом. Утім, я глибоко переконаний: захищати країну мають умотивовані люди, ті, хто справді цього бажає і вміє це робити. І забезпечення професійного війська, звичайно, має бути на високому рівні.

Ви часто спілкуєтеся зі звичайними бійцями з різних підрозділів просто на бойових позиціях. Яким у вашому розумінні є сучасний український воїн? 

— По-перше, це людина, яка любить свою країну та військову справу. По-друге, добре навчена та вмотивована, а ще здатна на ризик і водночас відрізнити авантюризм від справжньої мужності, вміє тримати ситуацію під контролем. Думаю, це і є справжній воїн.

Довідково

Сергій Наєв народився 30 квітня 1970 року в Могилів-Подільському. Генерал-лейтенант, у 2014 році був керівником Сектору Б під час боїв за ДАП. Із початку 2015-го є начальником штабу оперативного командування «Південь», по 2017-й був командувачем оперативного командування «Схід». Обіймав посаду начальника штабу — першого заступника командувача Сухопутних військ ЗСУ, із 7 березня 2018 року — заступник начальника Генштабу ЗСУ. З 16 березня 2018-го — командувач Об’єднаних сил.

Інтерв`ю опублікувала Єлизавета Гончарова на сайті Тиждень.ua

Страница 1 из 2
1 2